Майже вся територія України залишається ензоотичною щодо лептоспірозу. З 2008 року простежується тенденція до зниження рівня захворюваності. Інтенсивні показники захворюваності за даними МОЗ України коливались від 0,69 на 100 тисяч населення (316 випадків) у 2012 році, до 1,38 на 100 тисяч населення (632 випадки) у 2010 році. У 2014 році рівень захворюваності зріс на 31,6%, було зареєстровано 473 випадки захворювання, інтенсивний показник захворюваності становив 1,04 на 100 тисяч населення.

Поодинокі випадки захворювань на лептоспіроз реєструються у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій і територій Донецької та Луганської областей на яких проводиться антитерористична операція.

Найвищі показники захворюваності реєструвалися у 6 областях – Хмельницькій – 55 випадків (4,2 на 100 тисяч населення), Тернопільській – 35 випадків (3,26 на 100 тисяч населення), Херсонській – 30 випадків (2,79 на 100 тисяч населення), Кіровоградській – 27 випадків (2,73 на 100 тисяч населення), Івано-Франківській – 31 випадок (2,25 на 100 тисяч населення), Закарпатській – 28 випадків (2,24 на 100 тисяч населення).

У 2014 році відмічалось зростання рівнів захворюваності на лептоспіроз у 16 областях ( Івано-Франківській, Кіровоградській – на 17 випадків, Хмельницькій, Дніпропетровській – на 16 випадків, Житомирській – на 13 випадків, Тернопільській – на 9 випадків. Показники захворюваності не перевищували показники попереднього року у 6 областях. У Чернігівській області було зареєстровано на 12 випадків менше ніж у попередньому році.

Показник смертності від лептоспірозу зріс у 2,25 рази і становив 0,12 на 100 тисяч населення (54 випадки). Найбільша кількість летальних випадків зареєстрована у Закарпатській, Київській, Кіровоградській – по 5, Хмельницькій – 5, Херсонській – 4 областях, в інших 12 областях та місті Києві – 1-3 випадки. У 6 областях – Харківській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Донецькій, Луганській летальні випадки не реєструвалися.

Показник летальності збільшився на 5,1% і складав 11,4%. Найвищі, у порівнянні з іншими регіонами показники летальності було зареєстровано у Кіровоградській–22,2%, Закарпатській–21,42% та Івано-Франківській–19,3% областях.

Показник лабораторного підтвердження діагнозу лептоспіроз по Україні становить 91%. У Вінницькій, Волинській, . Запорізькій, Львівській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях зазначений показник становить 100%. Найбільш клінічно встановлених випадків без лабораторного підтвердження зареєстровано у Івано-Франківській (31 – встановлено клінічно, 28 – лабораторно підтверджено); Кіровоградській (27 – встановлено клінічно, лабораторно підтверджено лише 20), Дніпропетровській (клінічно встановлено – 23, лабораторно підтверджено – 20); Київській 20 – встановлено клінічно, 15 – підтверджено лабораторно) та м. Києві (24 – встановлено клінічно, 19 – підтверджено лабораторно), це може свідчити про проблеми з діагностикою в вищевказаних областях і ускладнює визначення достовірних випадків захворювань на лептоспіроз.

За даними галузевої статистичної звітності у 2014 році серологічним методом обстежено 2704 хворих осіб та осіб з підозрою на захворювання (2013 рік – 2568 осіб). Позитивні результати виявлено у 451 особи (2013 рік – 324 особи), що в 1,4 рази більше ніж в попередньому році. Найбільший відсоток позитивних результатів виявлено в Дніпропетровській (73,8%), Сумській (41,7%) та Кіровоградській областях (40,8%), найменший – у Запорізькій (1,8%), Волинській (8,7%) та Полтавській областях (9,5%). Бактеріологічним методом обстежено – 349 осіб (2013 рік – 289 осіб), від однієї особи в Запорізькій області ізольовано культуру L. icterohaemorrhagiae.

Етіологічна структура лептоспірозу у хворих та осіб з підозрою на захворювання була представлена всіма 14 серогрупами діагностичного набору. Основу етіологічного спектру становить серогрупа – icterohaemorrhagiae – 34,81%, hebdomadis – 13,08%, canicola – 9,53%, grippotyphosa – 9,31%, pomona – 8,88 %, tarassovi – 2,22 % та інші 22,17 %.

З профілактичною метою обстеження проводилися лише в Закарпатській1 області, було обстежено 72 особи. У 11 обстежених осіб отримано позитивні результати дослідження.

Обсяг бактеріологічних досліджень об'єктів довкілля залишився на рівні 2013 року. У 2014 році було досліджено 1884 проб, у 2013 році – 1761 проб. В поточному році ізольовано 4 культури L. Icterohaemorrhagiae (в Одеській області – 3, у Львівській області – 1). Обсяг серологічних досліджень зменшився в порівнянні з минулим роком і становив 7777 проб проти 8794 проб відповідно. У 2014 році було виявлено 537 позитивних результатів в усіх регіонах України, крім Донецької та Луганської областей. При дослідженні об'єктів довкілля було виявлено 6 нових ензоотичних територій, що на 3 території більше ніж у 2013 році. Зокрема, у Полтавській області – 4, у Сумській і Харківській областях – по одній.

Основним джерелом патогенних для людей серогруп лептоспір у природних та антропогенних біотопах залишаються миші (хатня, польова, лісова), сірі щурі, звичайна та руда полівка. Внаслідок фінансових труднощів та реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України значно знизилися обсяги дератизаційних заходів та заходів із благоустрою водоймищ.

За даними Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України впродовж 2014 року було виявлено 19 неблагополучних пунктів з лептоспірозу, захворіло 559 голів тварин (на 12,3% менше ніж у 2013 році). Захворювання виявлялися переважно серед сільськогосподарських тварин – 67,4% (серед великої рогатої худоби – 83,8% (316 випадків) та домашніх тварин (собак) – 32,6% (182 випадки). Серед диких звірів випадки захворювання на лептоспіроз не реєструвалися.

Захворюваність тварин на лептоспіроз реєструвалася у 11 областях (Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій) та м. Києві. Найбільше випадків було зареєстровано у Харківській – 182, Вінницькій – 92 та Івано-Франківській – 71 областях.

Незважаючи на сприятливі географічні, ландшафтні умови у Волинській області було виявлено 7 випадків підозри на захворювання, з яких лабораторно підтверджено – 4, у Запорізькій – 3 випадки підозри (лабораторно підтверджено – 3), Сумській – 9 (лабораторно підтверджено – 5), Харківській – 9 (лабораторно підтверджено – 1), Одеській – 11 (лабораторно підтверджено – 10), у Донецькій – 2 (лабораторно не підтверджено жодного), по Луганській області дані відсутні.

Покращилися показники госпіталізації хворих на лептоспіроз. У перші два дні після звернення по медичну допомогу було госпіталізовано 79,1% хворих (у 2013 році – 68,3%). В той же час значну кількість хворих було госпіталізовано пізніше 3 дня, зокрема у Дніпропетровській області–39,13%, Запорізькій області – 33,3%, Сумській області – 33,3%, Кіровоградській області – 29,62%.

Показники встановлення діагнозу в перші два дні після звернення хворих по медичну допомогу покращились і складали 60% (у 2013 році – 49,6%). Значній кількості хворих діагноз було встановлено на третій день та у більш пізні терміни (у Сумській – 83,3%, Одеській -81,8%, Хмельницькій – 65,5%, Дніпропетровській – 60,9%).

Інтенсивність епідемічного процесу підтримувалася за рахунок сільського та міського населення. Серед сільського населення було зареєстровано 222 випадки (44,7%). В окремих регіонах показники захворюваності міського населення значно перевищували показники захворюваності сільського населення у Дніпропетровській області в 3,6 рази, у Львівській області в 1,8 раз, у Херсонській – в 2 рази.

Інфікування лептоспірами відбувалося переважно при перебуванні у природних осередках лептоспірозу – 46,5% (192 випадки), в антропургічних осередках лептоспірозу – 37% (153 випадки), змішаних осередках лептоспірозу в 14,3% (59 випадків), не встановлено – 2,2% (9 випадків). В окремих регіонах інфікування відбувалося переважно при перебуванні в антропургічних вогнищах (у Львівській області – в 78,6% випадків, Закарпатській області – в 60,7%, Рівненській області – в 60,9%, Тернопільській області – в 57,1%), що потребує посилення заходів з дератизації, попередження захворювань серед сільськогосподарських та домашніх тварин, активізації проведення санітарно-освітньої роботи серед населення.

Як і у попередні роки основним шляхом зараження був водний (купання, риболовля, робота на зволожених місцевостях тощо), питома вага захворювань, пов'язаних з водоймищами та зволоженими стаціями складає 51,7%, харчовий, пов'язаний з об'єктами епідризику – 1,36, контактний та побутовий (пов'язаний з населеними пунктами – в 41,95%, не встановлено – 4,99%).

Основними джерелами збудників лептоспірозу були миловидні гризуни та мешканці водоймищ – 69,8%, сільськогосподарські і домашні тварини – 3,4%, не встановлено – у 26,8% випадків. Найчастіше хворіли особи у віці 20-60 років – 65,5%, серед захворілих осіб 80,5% складали особи чоловічої статі та 19,5% – жіночої статі.

Територіальними органами та установами Державної санепідслужби України за незадовільне проведення роботи щодо профілактики лептоспірозу накладено – 576 штрафів, у 169 випадках заборонено водокористування, складено 707 приписів та винесено 23 постанови.

Лептоспіроз - це гостра інфекційна хвороба, що викликається збудником з роду лептоспір. Зараження людей відбувається через ушкоджену шкіру та слизові оболонки при купанні у водоймах зі стоячою водою, при вживанні сирої води із природних водойм, молока та м’яса заражених тварин. Бактерії потрапляють у кров, де інтенсивно розмножуються. Хвороба характеризується ураженням капілярів, часто – ураженням печінки, нирок, м'язів, інтоксикаційним синдромом, хвильоподібною лихоманкою.

Переносниками лептоспір в природі є гризуни (щури, миші), а також свині, рідше — велика худоба та собаки.

Інкубаційний період хвороби триває від 7 до 14 днів. Захворювання починається гостро, з проявів начебто звичайної простуди: підвищення температури до 39-39,5 °C, яка у наступні 6-10 днів зберігається на високому рівні.

Інтоксикаційний синдром – сильна загальна слабкість, головний біль, біль у м'язах, нудота, блювота. Хворий має характерний зовнішній вигляд: обличчя та склери гіперемовані, кон’юнктивіт, на слизових губ та носа можливі герпетичні висипання, іноді виникають носові кровотечі. Можлива поява жовтяниці.

Закликаємо жителів Тернопільської області не купатись та не рибалити у водоймах, де введені обмежувальні заходи, а також у водоймах зі стоячою водою. Інформація про стан спеціально організованих пляжів щотижнево оновлюється на сайті Держсанепідслужби України. З домашніми тваринами в сільському господарстві необхідно працювати в захисній одежі, зробити тваринам щеплення проти лептоспірозу.

Усі хворі на лептоспіроз чи підозру на це захворювання підлягають обов’язковій госпіталізації до інфекційного відділення. Вони потребують специфічної етіотропної (антибактеріальної) та патогенетичної терапії.

Якщо хтось з вас чи ваших рідних помітив в себе подібні симптоми, не зволікайте – терміново звертайтеся за медичною допомогою.

Комунальна установа Тернопільської обласної ради
"Центр здоров’я"